UA EN RU

+38 (095) 89-777-39

berta.communications@gmail.com

Тарас Березовець: Спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася

  • 09.11.17 04:36

Тарас Березовець: Спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася

Інтерв’ю для AgroPolit.com Тараса Березовця, політичного експерта, співзасновника Українського інституту майбутнього

AgroPolit.com: Після мітингів біля Ради 17 жовтня, низки контроверсійних голосувань у парламенті за останній місяць, як читати руни української політики сьогодні?

Тарас Березовець: В Україні сформувався прошарок правлячої еліти (хоча у класичному сенсі вона не є елітою, а радше правлячим класом) та контреліти, які вступили між собою у жорсткий конфлікт. Він полягає не в баченні різних курсів розвитку країни, як було в часи протистояння групи регіоналів на чолі з Януковичем та умовним проєвропейським табором, це - боротьба за владу. Про це свідчать всі три вимоги, озвучені організаторами так званої «Великої політичної реформи». Нагадаю, що йдеться про зміну виборчих правил, скасування депутатської недоторканності, створення антикорупційного суду – всі вони жодного стосунку до реформи країни не мають. Соціологія підтверджує, що ці питання не турбують більшу частину українців, люди їх не розуміють і вони їм нецікаві. У мене відразу виникає аналогія з Великою жовтневою революцію: як і тоді так і сьогодні замість вирішення проблем людей, політики хочуть задовольнити власні бажання. Візьмемо для прикладу створення антикорупційних судів. З його допомогою сподіваються створити зацикльовану систему боротьби з політичними опонентами. Зняття недоторканності спричинить масову посадку до в’язниці нелояльних людей. А змінивши виборчу модель (замість змішаної буде пропорційна) опозиціонери сподіваються виграти наступні вибори. Оскільки людям ці вимоги неблизькі, протест під радою звівся до групи відвертих маргіналів та проплачених ботів, а перші ж сутички спричинили відсторонення від мітингу громадських організацій і так званих єврооптимістів. Вони зрозуміли: якщо кінь здох, треба з нього злізти. Та й Саакашвілі час визнати: «коняка» померла і давно засмерділася, а він все продовжує робити вигляд, що на ній скаче. Насправді треба припинити весь цей так званий протест, згорнути намети і починати працювати в інтересах країни. У таких сумнівних місцях бачення майбутнього не робиться. Крім того, влада вкотре переграла опозиціонерів (як вони себе називають, революціонери), бо вчасно взяла і почала з трьома вимогами працювати. Технологічно все спрацювали бездоганно: антикорупційне законодавство відхилене Венеціанською комісією, тому протестувальникам запропонували написати нормальний законопроект, який сприймуть закордоном і його приймуть. Розпочався розгляд кількох законопроектів щодо виборчої системи, але самі ж депутати їх спочатку провалили. Лише зараз з’явився законопроект про вибори з відкритими списками, але це поки перше читання, і далі можуть бути сюрпризи. Щодо недоторканності процедура складна: спочатку голосування за законопроекти на сесії, далі – відправка їх на розгляд Конституційного суду, потім – повернення у сесійну залу і знову голосування. Це може розтягнутися на рік-два. Якраз не раніше, ніж до чергових виборів.

AgroPolit.com: То що то було під стінами Ради: виплеск народного гніву, проплачена акція чи симуляція суспільного оргазму?

Тарас Березовець: На відміну від жіночого оргазму, революцію не можна симулювати. Тому мітинг під Радою і провалився. Якщо на вулицю не вийшли люди, то симулюй-не симулюй – вона вдасться. Тому спроба симулювати у жовтні революційний оргазм під Радою провалилася.

AgroPolit.com: Політики кажуть, що у населення є протестний потенціал. Ви його бачите чи ні?

Тарас Березовець: Нема ніякого протестного потенціалу. Настрої напередодні Майдану також були достатньо спокійні, але потім все це вибухнуло, бо з’явився подразник: Янукович обдурив населення, обіцявши європейську інтеграцію. Протестний потенціал з’являється тоді, коли порушують базові потреби людей. Існує негласний суспільний договір: влада не застосовує насилля без причини, своєчасно сплачує соціальні виплати тощо. Що може порушити цей баланс? Дефолт, зупинка виплат пенсій, якщо раптом ЄС розірве Угоду про безвізовий режим і звинуватить у цьому українську владу. Оце може бути каталізатором справжніх протестів. Оскільки нинішня влада всі ці помилки Януковича врахувала, такий вибух наразі не виглядає можливим.

AgroPolit.com: Справді врахувала? А кабальна пенсійна та медична реформа і так далі – це хіба не помилка влади?

Тарас Березовець: Результати цієї та інших реформ дійдуть до населення не раніше, ніж через 2 роки. AgroPolit.com: А комунальні платіжки вже будуть у поштових скриньках через місяць! Тарас Березовець: Повинно статися щось більш радикальне, аніж рутинні проблеми, щоб стався соціальний вибух.

AgroPolit.com: Що у Вашому розумінні означає, що Президент гарно зорієнтувався у цій ситуації і вийшов з протестної ситуації з гарним обличчям?

Тарас Березовець: Він своїми діями зміг переконати частину громадянського суспільства, яке брало участь у цих акціях. Порошенко відразу відділив політичні вимоги від реально законодавчих. Своїми діями парламент, коаліція та Президент показали, що вони готові почути голоси і готові до змін законодавства за усіма пунктами. Просто є технічна процедура, яку потрібно пройти. І цим він розділив політиків і громадянське суспільство. А без громадянського суспільства ця акція видихнеться дуже швидко. Для протестів потрібні пасіонарії, а тільки на політичних гаслах ця акція не отримає суспільної підтримки.

AgroPolit.com: Вам не здається, що події під Радою - це заготовка з боку команди Президента? Адже надто злагоджено, просто і награно виглядає реакція: винні всі інші (Венеціанська комісія. Недолугі депутати, а Президент один такий молодець).

Тарас Березовець: Абсолютно переконаний, що в Адміністрації Президента до цього готувалися. Реакція дійсно не виглядає як експромт. На мій погляд, його дії свідчать про наступне: Президент і його Адміністрація розглядали всі варіанти розвитку подій в країні. З того, що я знаю, вони надзвичайно побоювалися деструктивного силового сценарію і саме тому Національна гвардія дала встановити намети. А силовикам дали вказівку - ні в якому випадку не провокувати насилля. Хоча я знаю, що це не всім подобається. У силовому блоці є частина людей, які вимагали жорстких дій, але під тиском Президента прийняли вищезгадану компромісну лінію поведінки.

AgroPolit.com: Якщо політсили були організаторами цього протесту?

Тарас Березовець: Ми всі бачили, що офіційно – це були «Рух нових сил», «Батьківщина», Національний корпус, «Самопоміч», «Єврооптимісти», плюс – громадські організації типу «Реанімаційного пакету реформ».

AgroPolit.com: Але «офіційно» - це не завжди означає справжніх замовників.

Тарас Березовець: За моїми даними, за цим стоять три олігархічні групи, які фінансували виступ через різні джерела. Існує інформація, що одним з них міг бути Віктор Медведчук, він нібито давав гроші через партію «Батьківщина». Якби під Радою зібралося б 10 тис. людей, то Юлія Тимошенко була б на сцені. Але коли вони побачили, що все це удар в штангу – відповідно, вона не з’явилася. Ще Костянтин Григоришин, який фінансував своїх “друзів” у Верховній Раді та ще Ігор Коломойський, який фінансував Семена Семенченка. Коломойський зараз дуже злий, бо він вважає, що його обдурили. Він давав гроші під одну картинку, а вийшла зовсім інша і каратиме тих, хто розікрав ці гроші.

AgroPolit.com: То за Вашим відчуттям Президентом там не пахне?

Тарас Березовець: Президент точно жодної участі у підготовці цього не брав. AgroPolit.com: Безпосередньо-то – ні, а опосередковано? Тарас Березовець: Опосередковано контролювали ситуацію спецслужби. Чи мав до цього стосунок Президент? Я не знаю.

AgroPolit.com: Чому ж тоді так активно сьогодні розганяється ця версія?

Тарас Березовець: Я цього не знаю. Мені, як і Вам, відомо, що вона сьогодні вкидається у маси. А ще я розумію, що Міхеїл Саакашвілі виявився чудовим «попом Гапоном», якщо говорити категоріями Російської революції 1905-го року. Тобто він привів людей і фактично «злив» їх усіх: єврооптимістів, які йому довірилися, а він всіх їх (Соболєва, Семенченка) виставив у негативному світлі. Йому як з гуся вода ( його партія має лише 1,5%), а тим політикам він завдав суттєвої іміджевої шкоди. AgroPolit.com: Ви киваєте у бік Коломойського. А чому там не було тоді депутатів від УКРОПу? Тарас Березовець: Ігор Коломойський – досвідчений гравець, який не буде «палити» всю свою агентуру. AgroPolit.com: А радикалам він не платить? Тарас Березовець: Ні. Зараз це партія, яка як прийнято вважати, підтримується Ахметовим.

AgroPolit.com: Днями вийшли відразу три соціологічні опитування електоральних настроїв українців (Соціс, «Софія» та Центру Разумкова). Дані про потенційну трійку лідерів на президентських та парламентських виборах суттєво відрізняються у відсотковому плані. Яке з них, на Вашу думку, є найбільш релевантним?

Тарас Березовець: Не можу коментувати. Центру «Софія» я не довіряю, бо він Єрмолаєва, тобто рахуйте Сергія Льовочкіна. Вони покажуть те, що потрібно. «Соціс» – це доволі достовірна компанія, але я не бачивши вибірки і методології, тому складно про щось судити. Я бачив лише дослідження Разумкова - це компанія з репутацією. Але загальна тенденція наступна: Порошенко, Тимошенко, Гриценко. Чому так? Гриценка завжди обирають, бо у Тимошенко є великий антирейтинг, тому в таких розкладах обирають завжди третього. У 2010-му році «третім» був Сергій Тігіпко. Зараз проголосують за того, кого знають і в кого тицяють пальцем. Саакашвілі не може ні на що претендувати (на президентство не вистачає років українського громадянства, хіба - на прем’єра). В таких умовах непогані позиції у Гриценка. Щоправда у нього немає партійної структури і він провалився на виборах 2014-го року, бо сам себе назвав – непрохідним. Оскільки традиційні основні лідери виборчої гонки суттєво втрачають у рейтингах через зростання до них недовіри людей, то всі кинулися шукати українського Макрона. Тобто того третього запасного. Зараз найбільше шансів на цю роль у Святослава Вакарчука, але це не кінець історії. Ще дуже довго до виборів. Гіпотетично Вакарчук харизматичний, плюс він може зібрати навколо себе єврооптимістів – різних проєвропейських політиків, створити партію і навіть боротися за вихід у другий тур президентських виборів. Але крім нього на роль Макрона може претендувати ще кілька несподіваних кандидатур, як-от міністр транспорту Омелян, голова НАК «Нафтогаз Україна» Андрій Коболєв чи реформатор Макс Нєфьодов.

AgroPolit.com: Чесно кажучи, кандидати більше викликають сльози, аніж оптимізм.

Тарас Березовець: Але якщо у вас є телевізор і олігархічна підтримка, можна домогтися фантастичних результатів навіть з ними! На мій погляд, найкраще на роль українського Макрона підходить Святослав Вакарчук, на другому місці – Андрій Коболєв. Але це далеко не повний перелік. До виборів ще 2 роки, а Макрон з’явився тільки за півроку до виборчого старту.

AgroPolit.com: Хто може підтримувати цього третього кандидата фінансово?

Тарас Березовець: Макрона підтримували Ротшильди, тобто глобальний транснаціональний капітал. Це була їхня кандидатура, яка б не дала розвалитися ЄС і зберегла б лідерство Франції та Німеччини в єврозоні. Інакше все б закінчилося б виходом Франції з ЄС. Кому може бути вигідний умовний Макрон в Україні? Також великому олігархічному бізнесу – Рінату Ахметову, Віктору Пінчуку та тим, хто хоче тримати Україну у фарватері європейського Союзу та зберегти певну стабільність. Це може стати запасним варіантом на випадок, якщо популіст-кандидат на зразок Тимошенко – буде відверто переганяти Порошенка, тоді олігархи можуть винести на сцену а-ля Сергія Тігіпка №2, вже згаданого третього кандидата. Незаплямованого, який може змагатися і якщо так станеться, що це буде Вакарчук, то у другому турі перемога на виборах президента потенційно буде за ним. Він має більше шансів, бо він сприйматиметься як європейський кандидат, а от – ретроград (Тимошенко) тягнутиме країну до Путіна. Але поки що основний варіант президента на чергових виборах для еліт –Петро Порошенко. На мій погляд, 8 із 10 варіантів, що Порошенко переможе на цих виборах. Яким би слабким він не здавався, у нього дуже сильна кампанія і він може зробити правильні потужні кроки у бік виборців. Він має гарне тактичне і стратегічне бачення. Крім того, під нього фінансовий ресурс, на нього працюватимуть телевізори і, зрештою, – позиція нинішнього Президента сильніша. Тому для мене Порошенко зараз виглядає пріоритетним кандидатом на перемогу на виборах 2019-го року. Чи може бути альтернативний кандидат від влади? Не знаю, але можу припустити, що таким кандидатом міг би гіпотетично стати Юрій Луценко – Генеральний прокурор України. Він дуже сильний політик, спікер і під нього дуже легко підбудується адміністративний ресурс. Тобто йому буде дуже легко входити у виборчу колію і не потрібен час на адаптацію.

AgroPolit.com: Український Котовський?

Тарас Березовець: Він як політичний каток – в міру серйозний, в міру веселий, харизматичний, його люблять журналісти, він дуже гострий на язик. Для мене той же Володимир Гройсман таким не виглядає. Володимир Борисович, звичайно, може позмагатися і провести свою партію у Верховну Раду. Але через два роки він буде не готовий ще балотуватися на Президента.

AgroPolit.com: То Луценко вже почав готуватися теж до виборів?

Тарас Березовець: Не знаю, чи він тримає в голові цей план. Юрій Луценко має далекі амбіції, про які він, звичайно, публічно ніколи не скаже. Адже він командний гравець. Якщо все буде ОК з кампанією Порошенка, то Луценко продовжить працювати під нього, але якщо виникнуть якісь певні форс-мажорні обставини – саме він буде найбільш системний і сильний кандидат від влади.

AgroPolit.com: Із Луценком все зрозуміло. Звідки «намалювався» на політичній шахівниці Вакарчук? Він професійний співак, але далеко не управлінець.

Тарас Березовець: Справді - він не політик і, начебто про президентський амбіції офіційно не заявляв. На мій погляд, це політична технологія, аби з боку олігархів натякнути Президентові «Ось, дивіться у нас є запасний кандидат, який може «вистрілити» в разі чого». Це попередження і запрошення до торгу. Адже олігархи фактично говорять, що у Вакарчука на старті є 6%, з допомогою ТВ його рейтинг підігріють до 10%, а далі не далеко до 10% і 15%. Поки триватимуть торги Вакарчук мовчатиме, а залежно від їх результату або піде у велику політику, або офіційно скаже, що то все були фантазії і політичної кар’єри для себе він не бачить. Це елемент політичної гри. З іншого боку, це також попередження Тимошенко. Адже третій кандидат «відкусить» у неї частину електоральних симпатій. Якщо ж Юлія Володимирівна з олігархами домовиться, то можна розіграти партію, як свого часу в 2013 році Янукович з Сергієм Тігіпком - тоді останній в фіналі підтримав його і зійшов з дистанції. Олігархи виставили фігуру Вакарчука на торги для Тимошенко та Порошенка.

AgroPolit.com: То Вакарчук – це «разводіла»?

Тарас Березовець: Я б так не говорив.

AgroPolit.com: Але він же сам цього не коментує. Значить, він в курсі і грає за встановленими правилами, чи не так?

Тарас Березовець: Він дуже обережний, зважаючи на його політичну недосвідченість. Навряд чи Вакарчук робитиме поспішні політичні заяви. Чим менше він говоритиме, тим краще для нього – і він це розуміє. Свого часу Тігіпко багато не говорив і люди йому приписували ті риси, якими він мав би володіти на їхню думку. Те саме буде з Вакарчуком. Тут треба створити елемент сніжного кому: якщо ви стартуєте з чогось і даєте певний сигнал, у вас далі рейтинг починає рости як лавина.

AgroPolit.com: Чи має він шанси перемогти на виборах як український Макрон?

Тарас Березовець: Один з 10-ти. Але 2 роки – то дуже тривала дистанція, тому час покаже. Ці шанси можуть зрости. AgroPolit.com: У Раді говорять про формування нової підкилимної коаліції. Що скажете Ви? Тарас Березовець: Коаліція, безсумнівно, існує. Коли кажуть: «Покажіть нам коаліцію на папері», то я вам скажу, що насправді до її складу де-юре входить і Радикальна партія. І досі вона не вийшла з коаліції, бо нема офіційної письмової заяви. Юридично Радикальна партія знаходиться в коаліції разом з БПП та «Народним фронтом». Тому й бачимо стабільне голосування – 240-260 голосів. В Україні де-юре діє коаліція з трьох політичних сил: БПП, НФ та РП, яка сукупно дає більше 226 голосів. Тому коаліція не фіктивна.

AgroPolit.com: Невирішеним є питанням з голосуванням за відставку аграрного міністра Тараса Кутового. Чому не ставлять на голосування його заяву?

Тарас Березовець: Сьогодні три міністерства мають в.о. – Мінагрополітики, Міністерство інформації та Міністерство охорони здоров’я. Є претензії до міністра фінансів та міністра палива і енергетики, яких теж можуть замінити. Тобто 5 міністерств – на кону. Чому не хочуть? Так порушиться баланс. Діє неофіційна домовленість між «Народним фронтом», Петром Олексійовичем і Володимиром Гройсманом щодо міністрів. Конкретно домовитися по кандидатурах не можуть, триває змагання за окремі міністерства. Тому, як тільки почнуть продавлювати щось одне, одразу розпочнеться дисбаланс: НФ не голосуватиме, або ж прем’єр саботуватиме загальну роботу.

AgroPolit.com: Якщо в інших міністретсвах ситуація без офіційних міністрів ще терпить, то в Мінагрополітики – ні. Складність не призначення аграрного міністра фактично зупинила аграрну реформу та поставила на паузу земельну.

Тарас Березовець: Дійсно Мінагрополітики має отримати повноцінного міністра і без нього маємо серйозний клопіт. Але з іншого боку, його призначення не вирішить питання земельної реформи. У нещодавньому зверненні Президент заявив про її відкладення. Немає згоди в колах бізнес-елітах щодо цього питання. Слід проводити інформаційну кампанію для людей і пояснювати, у чому переваги земельної реформи і вільного ринку. На це потрібно мінімум рік-два. Я думаю, що земельну реформу найближчим часом не тягнутимуть через парламент.

AgroPolit.com: А хто сьогодні рулить Мінагрополітики?

Тарас Березовець: Наскільки мені відомо – зараз це квота прем’єра і його влаштовує в.о. міністра.

AgroPolit.com: А не призначення голів ряду парламентських комітетів не відбувається з тієї ж причини?

Тарас Березовець: Там причина проста – розхлябаність і безвідповідальність у системі державного управління, яка з’явилася не сьогодні і вирішена буде також не завтра, на жаль.

AgroPolit.com: Розкажіть нам про стосунки Президента і прем’єра.

Тарас Березовець: Стосунки між Президентом і прем’єром були дуже складні влітку. Настільки, що Петро Порошенко збирався відправити Володимира Гройсмана у відставку і серйозно до цього готувався. Однак на заваді стала позиція «Народного фронту», який не дав під це голосів.

AgroPolit.com: А був кандидат на заміну?

Тарас Березовець: Розглядалося кілька варіантів кандидатур на заміну Володимиру Гройсману. Пропонували Олександра Турчинова та Юрія Луценка – обоє відмовилися. Був також повністю президентський Геннадій Зубко. Ротація не відбулася через позицію НФ, а також тому, що саме Юрій Луценко особисто взявся залагоджувати стосунки між Президентом та прем’єром. Наразі ця конфігурація працює: у них нормальні робочі стосунки. У Президента були серйозні претензії, насамперед тому, що прем’єр не чув побажань і без погодження з Порошенком проводив деякі кадрові ротації, і навіть без погодження з «Народним фронтом». Непорозуміння через це були дуже і дуже великі. Наразі вони вичерпані. Як мінімум до весни все буде ОК. Тобто Президент не буде збивати сьогодні Гройсмана, бо він йому вигідний. Плюс саме Гройсман – один із учасників створення можливої партії влади. Ці переговори поки забуксували.

AgroPolit.com: Що за партія влади?

Тарас Березовець: За основу брати БПП і «Народний фронт», а також додати гройсманівську «Вінницьку європейську стратегію». Тобто було 3 учасники переговорів. Наскільки я знаю, поки що перемовини забуксували через те, що Гройсман запросив дуже велику кількість депутатських місць у списку цієї партії. Президент та НФ йому відмовили. AgroPolit.com: Чи можливе формування нової політсили зі старих партій, наприклад, реанімація УДАРу? Тарас Березовець: Так, цілком. Більше того, я впевнений, що на заміну «Нашому краю» (технологічний проект влади, який об’єднав переважно екс-регіоналів) створять Партію проєвропейських мерів. Наразі такий проект активно обговорюється у верхах. Фундаментом такої партії може виступити Віталій Кличко та Володимир Гройсман. У неї мають увійти невідомі , але прогресивні мери, що мають велику підтримку громад. Їх розкрутять, зроблять лідерами всеукраїнського масштабу. У такому разі Президент позбудеться головного болю у вигляді непомірних партійних апетитів Володимира Гройсмана, домовиться з НФ і вони поділять партійний список пополам.

AgroPolit.com: Чи бачите потенціал у Аграрній партії?

Тарас Березовець: Її перезавантаження можливе, особливо, зважаючи на те, що там зараз з’явилися кошти.

AgroPolit.com: Від кого?

Тарас Березовець: Не знаю, чиї гроші. Стверджують, наразі є певне напруження між Віталієм Скоциком і Романом Безсмертним. У політичних колах побутує думка, що Скоцик дуже сильно нервується, що Роман Петрович може його відсунути з керівних посад, але публічно вони цей скандал не виносять. Якщо це так, рано чи пізно конфлікт стане «надбанням» громадськості і вони розійдуться між собою. До речі, Аграрна партія теж цікавий проект під задумку з мерами і її можна перейменувати. Може таке бути, що з Аграрної зліплять Мерську партію. АПУвці і так часом Президента критикують, але з Гройсманом у них конфліктів нема. Тому теоретично на базі цієї партії можна запустити мерський проект. Перейменують і замість Аграрна партія буде якась Європейська демократична.

AgroPolit.com: То для цього був весь цей ребрендинг на американський маневр?

Тарас Березовець: Я можу лише сказати, що АПУ “запозичила” виборчий логотип у кампанії Обами 2008-го року. Коли все з’ясувалося, то в Агарній партії зробили красиве обличчя типу: «Так ми і не приховували», хоча це був плагіат.

AgroPolit.com: Але Україна – аграрна держава. Є багато симпатиків цієї ідеї і окремої партії.

Тарас Березовець: Немає такої партії. Були спроби її організувати. Зокрема, діяла Селянська партія і вона була союзником СПУ. Зараз сільський електорат розпорошений в Україні. Зібрати їх докупи під одним прапором можна тільки в тому випадку – під дуже потужною ідеєю на чолі з сильним харизматичним лідером, яким нинішній керівник Аграрної партії не є.

AgroPolit.com: Або має відбутися якийсь потужний «кидок» цих аграріїв, наприклад, ганебна земельна реформа.

Тарас Березовець: На негативі люди не об’єднаються. Хіба на кілька протестів. Рушійною силою змін пробудження аграрних електоральних симпатій може бути тільки позитивна ідея, яка об’єднає селянську та аграрну еліти. Наразі я її не бачу.

AgroPolit.com: У 1917-тому році хіба не земельне питання всіх підняло на ноги?

Тарас Березовець: В Україні домінуюче положення в АПК мають займати фермери. Сьогодні саме вони формують в селі середній і вище середнього клас. Їх однозначно цікавить приватизація землі, бо оренда – фактор нестабільності для бізнесу. Без власної землі рано чи пізно тебе кинуть, прийдуть великі агрохолдинги – і з’їдять. Так і відбувається. А про те, що ці холдинги – мильні бульбашки, на жаль, сьогодні в Україні думати не хочуть. Усі ці агрохолдинги в Україні – чистої води аграрні МММ і прізвища їх кріейторів відомі. Вони лопнуть. А до того, забирають задурно у селян землю витискують її і показують на міжнародних біржах великі масиви землі такі, власниками яких не є, тому по факту продають порожні акції, за якими нічого немає. Орендована земля і приватна - це різні речі. Але скоро вся ця історія закінчиться. У фермерів інша логіка, вони - триматимуться за землю. Холдинги - за прибутки і бариші.

AgroPolit.com: Наскільки сильно впливають сьогодні наші аграрні олігархи на українську політику?

Тарас Березовець: Дуже сильно. Найбільше грає з ними в одну «калитку» та підтримує забаганки – прем’єр Володимир Гройсман. Це їхній зараз головний захист та союзник.

AgroPolit.com: А як саме вони впливають на нього?

Тарас Березовець: Через розстановку на важливі кадрові пости своїх людей. Звичайно, що керівництво міністерств і зараз, і завжди було на них орієнтоване. І вони завжди мали своїх людей в Мінагрополітики: не обов’язково міністрів, але часто «руки» – керівники департаментів та зами міністра, які реально рулили багатьма процесами. Тому, звичайно, вплив їхній величезний. Найбільший їхній вплив є у фракції БПП – їхнє лобі присутнє також у «Самопомочі» та «Батьківщина».

AgroPolit.com: А сумарно скільки у агробаронів є голосів у Раді?

Тарас Березовець: За потреби можуть зібрати і до 100 голосів, або й більше. Залежить від голосування. Але вони працюють масштабна та потужно. Приклад розподілу бюджетних дотацій для АПК – яскраво про це свідчить.

AgroPolit.com: Ви маєте на увазі Косюка, Бахматюка, Веревського?

Тарас Березовець: Я не буду нікого називати.

AgroPolit.com: Прогнози політичні на найближчий час.

Тарас Березовець: Я не бачу загрози дострокових виборів парламенту. Усе збережеться, як є. Можливі певні ситуативні скандали довкола коаліції, але вся ця протестна діяльність під Радою і так звана аналогія з Великою жовтневою революцією закінчиться нічим і розчарує багатьох людей. Щодо змін в уряді бачу лише призначення міністра охорони здоров’я. Усі інші кандидати, скоріш за все, так і залишаться у статусі в.о. Кабмін Гройсмана збережеться. Будуть подання від Генпрокуратури і Антикорупційного бюро стосовно позбавлення недоторканності – наразі вони є проти 11 нардепів. Їх мали внести ще у жовтні, але поки що відтягують. Це – гра на користь влади та Порошенка: таким чином вони показуватимуть, що очищуються від корупціонерів та злодіїв. Оскільки у Росії свій клопіт (перевибори Президента), то Володимиру Путіну буде не до нас. Відтак особливого накалу пристрастів на Сході не варто чекати. Донбас повернеться до складу України протягом максимум 2-5 років і його «впихнуть» назад, бо таке бажання Путіна і наших західних союзників. Процес повернення вже розпочався прийняттям законопроекту про реінтеграцію цих областей. Це, по суті, вже перший крок до того, щоб інтегрувати. Не виключено також, що Донбас повернеться і раніше, а його жителі голосуватимуть за українського Президента вже у на виборах 2019-го року.

AgroPolit.com: Ви так пієтетно розповідаєте про Петра Порошенка і щиро вірите, що він відвоює виборчі симпатії після стількох очевидних провалів. Як це йому вдасться?

Тарас Березовець: По-перше, він покаже нездатність опозицію бути конструктивною і дати альтернативний план розвитку країни. Частково він це зробив. По-друге, у нього є великі плани провести референдум з вступу до НАТО. І він може збігтися одночасно з виборами. Порошенко може сказати: «Всі, хто за НАТО, той хай голосує за мене!». А підтримка населення за вступ до НАТО наразі дуже велика. По-третє, економіка поступово починає зростати і будуть помітні результати запущених реформ.

AgroPolit.com

v

Метки
политтехнолог тарас березовец 959 тарас березовец 624 политтехнолог киев 576 политтехнолог 537 berta communications 525 bertacommunications 519 taras berezovets 71 выборы 2012 52 выборы 2013 11 подсчет голосов 9 майдан 7 выборы 2014 4 тимошенко 4 президентские выборы в украине 2015 2